Черговий акт злочину агресії з боку Російської Федерації, що розпочався 24 лютого 2022 р., та призвів до широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації за сприяння Республіки Білорусь, має знайти належну юридичну оцінку, та як наслідок – адекватне правове реагування щодо винних.
Саме в площині міжнародного кримінального права слід розглядати зазначений злочин агресії проти України, а перспективи відновлення справедливості пов’язувати з традиційним у таких випадках співробітництвом держав і міжнародних організацій.
У міжнародному кримінальному праві акт агресії є найбільш серйозним порушенням принципу незастосування сили чи погрози силою. Головна ознака агресії– застосування проти іншої держави збройної сили.
Згідно зі статтею 2(4) Статуту ООН держави зобов’язуються утримуватись у міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої іншої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з цілями ООН, визначеними у статті 1 Статуту. Як відомо, з цього зобов’язання є лише два винятки, за яких застосування сили проти іншої держави вважатиметься порушенням міжнародного права: реалізація права на колективну безпеку, санкціоновану Радою Безпеки ООН (ст. 39) та реалізація права на індивідуальну та колективну самооборону (ст. 51). Жоден з цих винятків не може бути поширений на застосування сили Російської Федерації щодо України.
Протидія агресії проти України, запланованої та організованої керівництвом і командуванням збройними силами Російської Федерації за сприяння Республіки Білорусь, на сьогодні здійснюється усіма можливими юридичними засобами з використанням доступних ресурсів міжнародного правосуддя.
За позовом України з вимогою притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії головний судовий орган ООН (Міжнародний суд) проведе публічні слухання відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
28 лютого 2022 р. Європейський суд з прав людини отримав запит України проінформувати владу Російської Федерації про термінові тимчасові (забезпечувальні) заходи (відповідно до правила 39 Регламенту Суду) у зв’язку з масовими порушеннями прав людини, які вчиняються російськими військами під час збройної агресії проти суверенної держави Україна. За цим запитом 1 березня 2022 р. Європейський суд з прав людини постановив рішення, яке містить вимогу до Російській Федерації припинити військові напади на цивільне населення та цивільні об’єкти в Україні.
На підставі звернення від 39 країн світу, з-поміж яких країни ЄС, а також Австралія, Канада, Великобританія, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (ICC) розпочав розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності або геноциду, вчинених на будь-якій частині території України (icc-cpi.int//Pages/item.aspx?name=2022-prosecutor-statement-referrals-ukraine&ln=Ukrainian). Наступний очікуваний крок – це встановлення Палатою попереднього провадження Міжнародного кримінального суду, чи є достатні підстави для продовження розслідування (icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=pr1643).
Водночас паралельно розпочалася робота із збирання доказів, на підставі яких забезпечуватиметься відповідальність за злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії, склади яких містить Римський статут у ст. 6–8 bis). Цьому процесові може сприяти кожен, хто має інформацію про вчинення зазначених злочинів, надіславши її до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду за адресою: otp.informationdesk@icc-cpi.int. З аналогічною метою Офіс Генерального прокурора в Україні створив спеціальний он-лайн ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених російською армією в Україні (warcrimes.gov.ua)
На жаль, але виходячи із повідомлення Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, без належного реагування залишається злочин агресії, вчинюваний проти України, що поклав початок вчиненню решти міжнародних злочинів. Оскільки Російська Федерація не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, то щодо цього злочину буде неможливо здійснити належне міжнародно-правове реагування.
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширюється на Україну відповідно до Заяви Верховної Ради України до нього про визнання Україною юрисдикції цього суду щодо вчинення злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протесту в період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р., та Заяви Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян, з урахуванням положень Римського статуту та практики Суду.Найбільш реальним способом забезпечити настання міжнародної кримінальної відповідальності щодо винних у злочині агресії проти України може бути створення ad hoc трибуналу (на кшталт Нюрнберзького трибуналу 1945 – 1946 р.р. щодо нацистських воєнних злочинців часів Другої світової війни). Показово, що Україна вже ініціювала та розпочала і цей процес: вітчизняні фахівці-міжнародники, представники влади взяли учать в розробленні Декларації про створення Спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України, проголошення якої відбулось 4 березня 2022 р.
Текст «Заклику до створення спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України» та проєкту декларації, підготовлений робочою групою, схвалив міністр закордонних справ України та підписали кілька десятків провідних світових і українських юристів-міжнародників, колишніх суддів міжнародних судових установ (uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/stvoreno-specialnyy-trybunal-dlya-pokarannya-zlochynu-agresiyi-proty-ukrayiny). Зокрема, зазначена Декларація фіксує намір у дусі міжнародної солідарності надати юрисдикцію, що випливає з національних кримінальних кодексів і загального міжнародного права, спеціальному міжнародному кримінальному трибуналу, який має бути створений для розслідування та переслідування осіб, які вчинили злочин агресії щодо території України.
