На початку цьогорічного травня – його чотирнадцятого дня – виповнюється 150 років від народин Василя Стефаника, видатного українського письменника, славетного новеліста, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України.
З огляду на унікальну творчість Василя Стефаника, його вагомий вклад у розвиток вітчизняної літературної спадщини, ювілейну дату з нагоди дня народження новеліста згідно з Постановою Верховної Ради України вшановують на державному рівні.
У святкуванні цієї знакової для української культури події взяли участь і здобувачі вищої освіти нашого вишу.
У вітальному слові викладачів кафедри юридичної лінгвістики та практичної психології прозвучали риторичні запитання: «Хто може зрівнятись із силою Слова Василя Стефаника?!», «Хто може так сильно, гучно і яскраво сформулювати всі таємниці психології душі людини?!». На підтвердження цього слугував виступ Михайла Бичкова (група 19-24) «Вогонь і залізо Василя Стефаника», а також прозвучала поезія в прозі письменника у виконанні Доброхотової Надії, Кузнецової Тетяни, Кузьменко Вікторії, Об’єдкової Ельвіри, Шувалової Вікторії (група 20-24). Цікавим було повідомлення Ярослава Коваля, який, аналізуючи новелу «Межа», провів паралелі із сучасністю, наголосивши, що боротьба за межі своєї землі завше скраплена кров’ю.
Складні й неоднозначні теми обирав для свого пера Стефаник. Ніби оголений нерв він надто болісно і страшно переживав трагедії ХХ століття. Ґрунт до роздумів і багато змістовної інформації з літературним шармом викликав і документальний фільм про Василя Стефаника.
