Європейська комісія є вищим органом виконавчої влади за прикладом Кабінету міністрів (уряду) в державі. Єврокомісія має право законодавчої ініціативи, розпоряджається бюджетом і несе відповідальність за реалізацію законів, ухвалених Європарламентом і Радою ЄС. Комісія складається з 27 членів-комісарів, по одному від кожної країни ЄС. Функції комісарів приблизно відповідають міністерським портфелям у національних урядах. Серед них є енергетика, транспорт, освіта та інші типово “міністерські” галузі. Внаслідок свого інтернаціонального складу Єврокомісія відстоює інтереси всього ЄС, а не окремих країн.
Суд Європейського Союзу, також відомий як Суд Справедливості, охоплює всю судову владу ЄС. Він забезпечує однакове тлумачення й застосування Європейського права, а також вирішує суперечки між державами-членами ЄС, установами ЄС, підприємствами і навіть приватними особами. Складається з двох органів: Європейського Суду Справедливості, який є найвищою ланкою судової системи ЄС, і Загального суду, тобто Суду загальної юрисдикції.
Європейський центральний банк разом із національними центральними банками утворює Європейську систему центральних банків і визначає таким чином грошову політику Єврозони (країн ЄС, які використовують євро замість національної валюти) та забезпечує стабільність цін, регулюючи грошову масу.
Європейський суд аудиторів, він же Рахункова палата, здійснює контроль за належним використанням бюджету ЄС і оцінює управління фінансами.
Важливо!
Європейська рада, Рада ЄС і Рада Європи – це три різні органи, останній з яких не має стосунку до Європейського Союзу як такого. Рада Європи – міжнародна організація 47 країн, які так чи інакше перебувають в європейському просторі. При Раді Європи діє Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ), який вирішує питання щодо тлумачення та застосування Конвенції про захист прав людини і теж не стосується Суду Європейського Союзу.
За матеріалами Євроінтеграційного порталу