Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без меж і кордонів.
Іван Франко
У межах заходів до Дня української писемності та мови у виші для майбутніх поліцейських репрезентовано Слово Франка, закорінене в етос національного будівництва, звернене передусім до молодіжі.
Захід розпочався з виконання Франкового «Не пора» – найпопулярнішого гімну на початку XX ст. серед українського студентства, який згодом підхопили січові стрільці.
Яким він був Великий Українець, який фактично створив Україну, усіх нас виховав? (Не цінуємо, часом не усвідомлюючи, наскільки натоді це було складно, «поза межами можливого», ідучи вже торованою стежкою, прокладеною Генієм). Франко, якого приймали за свого в польській і німецькій культурі обрав українську… Перший український інтелігент, який надів вишиванку з діловим костюмом. Перший в історії української літератури заявив про ідею соборності Української держави. Українець, який ставився до свого шлюбу як до ідеологічного об’єднання Заходу і Сходу України, зробивши відчайдушний експеримент зі своїм власним життям, щоб ствердити ідеал національної єдності. Людина, яка передбачила антиутопію ХХ сторіччя й прописала її механізм.
Розуміння потребує і сердечних, і розумових зусиль. Викладачі й курсанти, зокрема, Владислав Войтенко говорили про насущність Івана Франка, вихопивши гостру духовно-інтелектуальну конфліктність. Світоч нації найбільш цікавий своїм внутрішнім протистоянням, суперечливістю, парадоксальністю, драматизмом його світоглядної еволюції, поліглотством, багатогранністю, який ніби випорскував із тенет.
Певно, він усе-таки відав про непізнане нами, прорвавшись у новизну, в інший вимір. Пізнання Івана Франка в українців ще попереду. Його уроки нації треба засвоїти.
Поезії про нездійсненні творчі задуми («Опівніч, глухо, зимно…») та звернення до українського народу (пролог з поеми «Мойсей»), які виконав Балахтар Данило, вразили слухачів.