24 травня в ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка відбулася конференція «Духовність через призму слов’янських мов, літератур», зорганізована викладачами кафедри юридичної лінгвістики та документознавства університету.
Щорічно цього дня в усіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія ‒ творців слов’янської писемності.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія та їхніх учнів мала всеслов’янське значення. Саме вони запропонували слов’янам свій алфавіт, переклали з грецької на слов’янську мову вибрані читання з Євангеліє, апостольські послання на Псалтир, переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову й книжкову справу.
Це свято духовно поєднує всі слов’янські народи, змушує згадати про спільні витоки мови та культурних надбань. Мова – це і є найцінніше культурне надбання, а створення слов’янської писемності – величезний внесок у дальший не тільки культурний, а й інтелектуальний розвиток людства. Конференцію присвячено розгляду актуальних проблем розвитку мов, літератур у сучасному слов’янському світі с а м е через наукові погляди молоді, залучення яких до наукових досліджень є сьогодні одним з пріоритетних напрямів діяльності університету.
Молоді поліцейські, зокрема Денис Явиця, Артем Поддубний, Альона Пронька, Данило Стебницький, Іван Савченко, Яна Лусік, Дмитро Попов, Юлія Ляшенко, Валентин Кравченко та Ярослав Садчик виголосили наукові повідомлення з питань мови та національного світобачення, розвитку комунікативної компетентності як складника професійного успіху правника, становлення української юридичної термінології (на матеріалі російсько-українських словників), технології веб-квесту під час вивчення іноземних мов, огляд словників сленгу в національній лексикографії, яке, зокрема, викликало жваву дискусію.
Низку повідомлень було присвячено світочеві української нації – Івану Франку, рефлексії якого щодо мови як чинника єдності нації, витворення з величезної етнічної маси українського народу української нації є неабияк начасними. Пізнання Франка в українців ще попереду, але його розмисли потребують щоденної праці.
